ЗАПРОШУЄМО ДО СТОЛУ або ЯК ВИХОВАТИ КУЛЬТУРУ ХАРЧУВАННЯ?

1. 1. Вихователі, помічники вихователів, які беруть участь в організації харчування дітей, повинні бути ознайомлені з питаннями гігієнічного та естетичного виховання дітей. Починаючи з раннього віку дитини, необхідно приділяти увагу вихованню культурно-гігієнічних навичок під час вживання їжі. За дитиною необхідно закріпити постійне місце за столом, при цьому розмір стола та стільця підбирається відповідно до зросту дитини. Перед кожним прийомом їжі стіл сервірують згідно з меню. З дворічного віку дітей привчають користуватися серветкою. На четвертому році життя навчають користуватися виделкою, а на п'ятому році - негострим ножем. Дітей привчають сідати за стіл охайними, з чистими руками, сидіти за столом правильно і користуватися столовими приборами (згідно з вимогами навчальної програми). Руки необхідно мити безпосередньо перед тим, як дітей садять за обідні столи, і після приймання їжі. З чотирирічного віку дітей навчають чергувати у групі під час приймання їжі з використанням санітарного одягу (фартушки, косинки або ковпаки), сервірувати столи і збирати використаний посуд.

1.  

2. 2. Не дозволяється садити дітей за столи до закінчення сервірування. Після вживання першої страви дітям одразу подають другу страву. В ясельних групах годування дітей, які можуть їсти самостійно, організують так, щоб вони не чекали їжу. Їх годують невеликими групами, одночасно по 3-4 дитини за столом. Після вживання першої страви дітям необхідно відразу подавати другу страву тощо. 1.29. Велика кількість залишків їжі на тарілках (понад 15% від об'єму порції) може свідчити про погане самопочуття дитини, низьку смакову якість страви, про нераціонально складене меню, помилки у режимі харчування (скорочені інтервали між прийомами їжі) тощо.

1.  

2. 3. Ранній вік. Привчати дітей без примусу самостійно та акуратно, не поспішаючи їсти, пережовувати їжу з закритим ротом, тримати ложку у правій руці, користуватися серветкою, дякувати, виходячи з-за столу, тихо підсувати стілець. Молодший дошкільний вік. Продовжувати формувати у дітей навички охайності під час їжі. Середній дошкільний вік. Удосконалювати навички культури прийняття їжі. Вчити правильно сидіти за столом. Старший дошкільний вік. Учити дітей правильно користуватись виделкою, ножем, серветкою, їсти охайно, правильно сидіти під час їжі. Привчати сідати за стіл в охайному вигляді.

1.  

2. 4. • раціональна організації життєдіяльності дітей, що полягає у чіткості та своєчасності режимних процесів;

3. • позитивний приклад культури поведінки дорослих;

4. • систематичне вправляння у дотриманні вимог культури поведінки;

5. • єдині підходи щодо вимог до гігієни дитини в дошкільному закладі та сім'ї;

6. • контроль та корекція з боку вихователя, помічника вихователя, батьків якості виконання культурно-гігієнічних навичок;

7. • індивідуальний підхід до темпів оволодіння культурно- гігієнічними навичками конкретною дитиною.

1. 5. • Безпосереднє навчання

2. • Демонстрація вправи з виконанням дій під час дидактичних ігор

3. • Систематичне нагадування дітям про необхідність дотримуватися правил гігієни і поступове підвищення вимог до них

4. 6. Закатати рукава Відкрити кран Намилити руки Зарити кран Витертити руки Опустити рукава

1. 7. • Аби діти злагоджено працювали разом і охоче допомагали одне одному, вихователю слід вдумливо формувати пари чергових

2. • Переконайтеся, що всі предмети цілі: тарілки і чашки без сколів, вилки, ложки і ножі - чи не погнуті. В іншому випадку дитина може отримати травму або злякатися, якщо ємність з гарячим вмістом трісне у неї в руках

3. • Уникайте різнобою: столи повинні бути сервіровані однаково. Це сприяє вихованню смаку у дітей. До того ж, так ви уникнете конфліктів.

4. • Звертайте увагу на естетику: з красивого посуду їсти приємніше.

5. 

6. 8. • Сівши за стіл, потрібно покласти полотняну серветку на коліна. Це не лише захистить одяг від можливого забруднення, а й допоможе зібрати крихти хліба, якими можна потім нагодувати пташок.

7. • Перш ніж почати їсти, слід побажати іншим «смачного».

8. • Постава за столом має бути правильна: пряма спина, підошви розташовані паралельно підлозі.

9. • Слід правильно користуватися столовими приборами. Використовувати їх лише за призначенням. Ягоди з компоту слід їсти чайною ложкою.

10. • Хліб потрібно відламувати маленькими шматочками.

11. • Руки та губи слід витирати паперовою серветкою в міру потреби.

12. • Пережовувати їжу слід із закритим ротом.

13. 

14. 9. • Допомагати собі набирати їжу на виделку слід ножем, а якщо його нема - скоринкою хліба.

15. • Склянки та ємкості з напоями дітям треба тримати двома руками, аби їх не перекинути. На це відхилення від норм етикету вихователям варто звернути увагу дітей.

16. • Потрібно відвернути обличчя від столу в бік свого плеча та прикрити рот серветкою, якщо хочеш чхнути або кашлянути.

17. • Слід вибачитися та вийти з-за столу, якщо потрібно скористатися туалетом або помити руки.

18. • Після кожного прийому їжі слід дякувати.

19. 10. • Облизувати гострі предмета, бо це вкрай небезпечно. З цим правилом найліпше ознайомити дітей на занятті, де варто дослідити небезпечність усіх гострих предметів і пояснити правила користування ними.

20. • Розмовляти з повним ротом. Голосно плямкати та сьорбати. Одним з найліпших прийомів ознайомлення з цими правилами є перегляд мультфільмів, відео-фрагментів з подальшим їх обговоренням, демонстрація малюнків чи фото, що ілюструють таку поведінку та її наслідки

21. • Ставити лікті на стіл - лише кисті рук мають бути на столі.

22. • Забруднені рот і руки не слід витирати полотняною серветкою. Для цього є паперові.

23. 11. • Гойдатися на ніжках стільця. Це правило можна продемонструвати під час годування ляльки чи іншої іграшки, показуючи небезпечність ситуації.

24. • Брати руками їжу та гратися нею. Такі дії неодмінно призведуть до забруднення серветки й столу. Батькам можна спільно з дітьми виготовити підкладну серветку під тарілку, яку дитина оздобить. Результат своєї праці дитині буде шкода зіпсувати.

25. • Відкушувати великі шматки їжі, які неможливо пережувати.  

26. • Не можна вставати з-за столу з їжею у роті.

27. 

«Вплив культури харчування на здоров'я дитини»

Однією з найвагоміших причин стану здоров’я дітей дошкільного віку є порушення структури харчування та зниження його якості. Чи мало захворювань і патологічний станів,зокрема недостатність мінеральних речовин та вітамінів,призводять до погіршення здоров’я дітей. Тому формування культури харчування дошкільників має важливе соціально-гігієнічне значення.

Культура харчування як складова способу життя людини охоплює пошук,

вибір приготування і вживання їжі,а також усі супутні процеси. Формується вона з дитинства і впливає на стан здоров’я й у дорослому віці.

Від місця,яке займає їжа в ієрархії цінностей дитини,від якості та кількості їжі,етеки та естетики харчування залежить рівень культури харчування.

З – поміж значущих проявів нераціонального харчування у дітей виокремлюють:

· надлишкове вживання солі,цукру,насичених жирів;

· дефіцит мікронутрієнтів;

· недостатнє вживання молочних продуктів,риби,овочів та інших продуктів,які є джерелом харчових продуктів.

У дошкільних навчальних закладах загального типу дитина перебуває 9-10 годин поспіль та отримує організоване харчування(сніданок,обід,полуденок), що

забезпечує її добову потребу в поживних речовинах та енергії приблизно на 75-80 %.

Саме тому під час організації харчування в дошкільних навчальних закладах важливо не лише нагодувати дитину,щоб вона не залишилася голодною.Важливо докласти зусиль до того,щоб сформувати в неї культуру харчування,як невід’ємну складову здорового способу життя.

Зверніть увагу! Якщо дитина не снідає,часто вживає солодкі газовані напої,цукерки,напівфабрикати та їжу швидкого приготування,це призводить до виникнення надлишкової маси тіла.Багаті на жири та бідні на клітковину раціони спричиняють захворювання серцево-судинної системи,ожиріння тощо.

Харчування – це не лише фізіологічний,а й соціально та культурно зумовлений процес.З огляду на це,окрім організації раціонального харчування треба проводити просвітницьку роботу не лише з працівниками ДНЗ,а і з батьками.

Культура харчування – на явність і застосування знань щодо фізіології травлення,режиму та раціону харчування,кількості та якості їжі,питного режиму,способів приготування,вживання,умов зберігання,правил поєднання та особливостей впливу різних продуктів на психофізіологічний стан людини.

Чинники, що впливають на культуру харчування в сім’ї

Особливості культури харчування формуються у дитинстві та мають доволі стійкий характер.Найімовірніше,дитина,яка харчується неправильно, не змінить своїх звичок і в подальшому житті.

Тому для формування культури харчування передусім доцільно розглянути ті чинники,що впливають на культуру харчування дітей:

· харчова поведінка батьків;

· приклад авторитетних для дитини людей;

· реклама продуктів харчування.

Вплив батьків у вихованні як позитивних,так і негативних смакових звичок дитини переважає вплив інших дорослих.Майже завжди культура харчування дитини визначається харчовими уподобаннями та культурою її батьків.Наприклад,якщо батькі постійно готують напівфабрикати або купують готову їжу,то цілком логічно,що дитина звикає до такого харчування та залюбки їсть такі продукти.Так формується замкнуте коло,бо батьки вважають,що саме це і є улюбленою їжею їхньої дитини.

Зверніть увагу! Найбільше впливають на харчову поведінку дитини ставлення до приймання їжі та смакові уподобання матері,адже вона є найріднішою людиною і першим зразком для наслідування.З нею дитина частіше спілкується та проводить більше часу,аніж з іншими членами сім’ї.

Культура харчування авторитетних для дитини дорослих або інших дітей впливає на розвиток вибірковості в їжі.Цей факт цілком природний та очевидний: дитина дивиться,що робить дорослий або старша дитина,і наслідує їхні дії.

З огляду на те що «копіювання за зразком» є основним способом формування поведінки й більшості навичок дитини в дошкільному віці,оточення має дотримуватися правил етикету і культури харчування.

Що більше часу дитина проводить біля телевізора чи комп’ютера,то більше реклами вона сприймає.Засоби маніпулювання свідомістю стимулюють бажання дитини вживати саме ту їжу чи напої,які пропонує в напрочуд яскравій формі реклама.Зазвичай дитина обирає їжу,схожу на домашню,а також ту,що рекламують:цукерки,шоколад,чіпси,фаст-фуд тощо.

Харчування в ДНЗ відрізняється від цих пріоритетних для дитини продуктів і страв,що спричиняє додаткові труднощі в процесі адаптації до умов закладу та подальшого формування культури харчування дитини.

Особливості формування культури харчування дитини

Неофобія – це природний захисний механізм,що дає змогу дитині уникати вживання в їжу незнайомих та нових продуктів.Неофобія притаманна дитині від народження,проте у підлітковому віці її вплив слабшає,поступаючись експериментуванню з новими продуктами,напоями тощо.

Пік неофобії припадає на вік від 2-6 років.До того ж хлопчики перебірливіші в їжі,ніж дівчатка.

Виокремлюють такі причини неофобії:

· персональні(генетичні)чинники;

· сімейні та етнокультурні харчові традиції;

· соціальні впливи в організованому дитячому колективі.

Окрім того,неофобія пов’язана із зовнішніми чинниками,зокрема різноманітністю доступної дитині їжі.Уподобання нового продукту збільшує бажання дитини скуштувати й інші незнайомі раніше страви.

Подолання неофобії залежить від харчової поведінки оточення,а особливо – батьків.Спостерігаючи за тим,як інші їдять незнайомі страви,дитина поступово позбавляється страху перед новим.При цьому спостереження за оточенням впливає на дитину сильніше,ніж умовляння та розмови про їжу.Щоб позбутися неофобії,дітям зазвичай необхідно приблизно 15 разів спробувати новий продукт.

Питання звикання до нової їжі постає в період адаптації дитини до умов ДНЗ.Звикання до їжі,яку їй пропонують у нових умовах,є одним із гострих,а інколи й болючих питань не лише для дитини,а і для вихователів групи.Вихователі,які приймають новачків мають знати,що дітей у жодному разі не можна змушувати їсти.Дитина має сама захотіти.Також вихователі мають звернути увагу,власне,на процес прийому їжі.Оскільки етика та естетика також визначають культуру харчування.Подолання неофобії та неприйнятних звичок харчування,наприклад їсти руками,є процесом тривалим і потребує від вихователів терпіння й витримки.

Чи можна змінити харчові уподобання дитини

Науково та експериментально доведено, якщо дитині,яка відмовляється їсти певні овочі, показати тематичний відеоролик, де старші діти,персонажі казок чи фантастичні герої їдять їх залюбки, то вона змінить ставлення до цих продуктів харчування.Після перегляду фільму більшість дошкільників, наслідуючи дії героїв,починають вживати овочі, від яких відмовлялися.

Якщо вдома заведено сервірувати стіл та прикрашати страви,то дитина надаватиме перевагу домашній їжі, а не тій,що рекламують.Коли дитина має вільний доступ до їжі, то вона частіше обирає «заборонені» продукти, рідше – «дозволені» й корисні.особливо, коли батьків немає поряд.Тому якщо необхідно підвищити привабливість певного продукту або страви для дитини,один із способів це зробити – створити ситуацію їх штучного дефіциту.Сформувати культуру харчування дитини та сприяти ефективній організації харчування у ДНЗ допоможе дотримання рекомендацій щодо формування культури харчування дитини.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо формування культури харчування дитини

Із раннього віку слід постійно контролювати дотримання дитиною режиму харчування,створюючи певний ритуал вживання їжі.Водночас не можна змушувати дитину їсти або доїдати,тиснунит на неї,навіювати почуття вини.Це формує негативне ставлення до процесу вживання їжі та до дорослого,який спонукає дитину доїдати.

1. Пояснюйте дитині,що під час харчування уся її увага має бути зосереджена на їжі.

2. Підвищуйте обізнаність дитини щодо продуктів харчування ігровими методами – відгадуйте загадки,проводьте бесіди – розмірковування тощо.

3. Формуйте смакові звички та культуру поведінки дитини за столом доброзичливим тоном,висловлюючи віру в її потенційній можливості.

4. Зверніть увагу,що діти вразливі,надто довірливі,легко піддаються навіюванню і наслідують дії та вчинки дорослих,тому їх культура харчування залежить від культури харчування дорослих.

5. Пам’ятайте,що ваше неадекватне ставлення до харчування дитини може призвести до установлення умовно-рефлекторних механізмів щодо психічної потреби в їжі – підвищеної або зниженої.Чинниками такого становлення є:

· занепокоєння дорослих надмірною чи недостатньою вагою дитини;

· підкреслена увага до того,скільки з’їла дитина;

· впевненість,що треба їсти більше,або відсутність необхідного контролю за режимом і якістю харчування дитини.

Якщо дитина відмовляється від їжі

1. Не обіцяйте дитині щось в обмін на повністю з’їдену страву,на кшталт: «Їж,а то Марійка з’їсть», «Не будеш їсти,не підеш на прогулянку»,оскільки це знижує цінність їжі та важливість процесу її вживання.

2. Не вмовляйте,не залякуйте та не відволікайте дитину іграшками,читанням книг,іграми,аби вона з’їла поцію.Це призводить до формування неприйнятних звичок о культурі харчування.

3. Не перегодовуйте дитину,адже вона з’їдає стільки,скільки потребує її організм у певному віці.

4. Намагайтеся зрозуміти причину поганого апетиту дитини або,навпаки,підвищеної потреби в їжі.Часто відмова їсти і погіршення апетиту залежить не від якості або саку страв,а від інших чинників,серед яких нежить,погане відчуття запахів,некомфортні умови перебування,конфліктні чи стресові ситуації тощо.

5. Проконсультуйтесь з педіатром,якщо дитина страждає на часті дисбактеріози.Надмірно перебірливість в їжі може причиняти неприємний досвід вживання страв чи продуктів,після яких у дитини з’являються больові відчуття.

6. Застосовуйте прийом «активного слухання»,якщо дитина відмовляється від їжі через утому або засмучення.У такому разі дорослий показує дитині,що розуміє її переживання, «чує» її.Запропонуйте дитині допомогу,озвчивши її відчуття: «Ти стомився,тобі сьогодні складно,тому я допоможу тобі,давай погодую».

7. Відтермінуйте прийом їжі,якщо дитина втомлена або засмучена.Результатом мудрости,стриманої поведінки дорослого стпне те,що дитина передумаєта почне їсти.

Як поліпшити апетит дитини

Не садіть дитину під час приймання їжі спиною до дверей,тому що таке розташування в просторі призводить до появи тривожності та зменшує апетит.Потреба в безпеці є базовою і від її задоволення залежить загальне самопочуття дитини і, зокрема, бажання їсти.

1. Не об’єднайте за одним столом дітей ,які зазвичай граються разом, щоб вони не відволікали одне одного під час їжі.

2. Можете увімкнути приємну тиху музику,яка подобається дітям.Це сприяє підвищенню апетиту, задає певний ритм.

3. Стежте за температурним режимом.У приміщенні,де їдять діти,не має бути душно чи жарко,адже це різко знижує апетит.

4. Не примушуйте дитину сидіти за столом в очікуванні їжі – це її швидко втомлює та негативно позначається на процесі вживання їжі.

5. Під час годування дітей уникайте негативних емоцій та неприємних розмов між працівниками дитсадка та з батьками.

6. Не сваріть дитину перед та піл час прийому їжі,адже атмосфера впродовж уживання їжі має бути спокійною та приємною.

7. Не виправляйте помилки дитини в грубій та різкій формі,на кшталт: «Не чавкай!», «Як ти тримаєш виделку?!», «Не криши!» тощо.Це негативно відображається на апетиті дитини та її ставленні до процесу харчування.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

щодо особливостей організації харчування дитини під час адаптації до умов дитячого садка

Не варто намагатися змінювати стереотип поведінки дитини,зокрема і звички харчування у перші дні перебування в ДНЗ.

1. Не змушуйте дитину їсти,якщо вона відмовляється, - це посилить негативне ставлення до нового оточення.

2. Підсолюйте порцію дитини невеликою кількістю солі,якщо вдома дитина звикла до солонішої їжі.Згодом кількість солі можна зменшити до загального рівня.Така поступова адаптація дитини до смакових особливостей їжі в дитсадку триває 2 -3 тиждні.

3. Порадьте батькам на початку періоду адаптації годувати дитину удома спокійно і без поспіху.

4. Нову для дитини страву вводьте в раціон невеликими порціями.Ліпше покласти дитині меньшу кількість їжі,а потім,за її бажанням додати ще.

5. Поясніть дитині корисність нової страви,що допоможе перебороти її неофобію та сприятиме зацікавленню новою стравою.Поінформуйте дитину про склад страви,спосіб її приготування,смак долучить дитину до розмови про страву чи її компоненти.

6. Порадьте батькам приготувати вдома нову страву відповідно до меню дитячого садка.

7. Дошкільника-новачка під час обіду можна посадити за стіл до дітей,які добре ідять.Вплив однолітків та бажання наслідувати оточення позитивно позначається на бажанні дитини їсти.